Бібліотечний івент "Фотографія "на спомин" впродовж святкового дня на відзначення 35-річчя НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Дякуємо БОГУ та ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ за можливість прожити цей момент.

Святкування розпочалося з підняття ПРАПОРА УКРАЇНИ.
Честь підняти прапора надано селещному голові Ігору Матківському та випускнику Гніздичівської школи Семену Косу, який здобув 200 балів у ЗНО з історії України.
З вітальним словом до присутніх звернувся селищний голова.
Вірш Конкістадори
Івана Франка написаний в Кохавині.
По бурхливім океані
Серед пінявих валів
Наша флора суне, б’ється
До незвісних берегів.
Плещуть весла, гнуться щогли...
Ось і пристань затишна!
Завертай! І бік при боці!
І стерно біля стерна!
Кидай якорі! На берег
По помостах виходи!
Нічичирк! Ще ледве дніє…
Пусто скрізь… Ставай в ряди!
Сонний город ще дрімає…
Схопимо його у сні.
Перший крик – наш окрик бою
І побіднії пісні.
Та заки рушать, пускайте
Скрізь огонь по кораблях,
Щоб всі знали, що нема нам
Вороття на старий шлях.
Бухнув дим! Хлюпоче море…
Щось мов стогне у судні…
Паруси залопотіли,
Наче крила огняні.
Гнуться реї, сиплять іскри,
Мов розпалені річки…
Снасть скрипить… Високі щогли
Запалали, мов свічки.
Що за нами, хай навіки
Вкриє попіл життьовий!
Або смерть, або побіда! –
Се наш оклик бойовий!
До відважних світ належить,
К чорту боязнь навісну!
Кров і труд ось тут здвигне нам
Нову, кращу вітчину!
Кохавина, д[ня] 26 липня 1904р.
Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий
вісник», 1904, кн. 9, с. 218. Зберігся чорновий автограф вірша (ф. 3, № 205)
без восьми прикінцевих рядків.
Кохавина – село, нині
частина м-ка Гніздичів у Львівській обл.
Подається
за виданням: Франко І.Я. Зібрання
творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 104 – 106.
